J
John Wick
Guest
Розділ I. Загальні положення
Стаття 1. Об'єкт регулювання цього закону.
Правову основу діяльності національної гвардії штату Сан-Андреас складає Конституція штату Сан-Андреас, цей закон та інші правові акти, видані Урядом штату Сан-Андреас.
Стаття 2. Національна гвардія штату Сан-Андреас.
2.1 Національна гвардія входить до складу Збройних Сил Сполучених Штатів Америки та є частиною резервних компонентів армії та повітряних сил Сполучених Штатів.
2.2 Національна гвардія не є правоохоронним органом, за винятком випадків, передбачених статтею 6 та 7 цього закону. Війська національної гвардії здійснюють свою діяльність на засадах законності, дотримання прав та свобод людини і громадянина, єдиноначальності та централізації управління.
2.3 Керівництво національної гвардії має право розробляти внутрішні правила та статути, якщо вони не суперечать законам штату Сан-Андреас, яким повинні підпорядковуватися військовослужбовці та особи, які відвідують території, зайняті військами національної гвардії.
Стаття 3. Керівництво національною гвардією штату Сан-Андреас.
3.1 Верховним Головнокомандувачем та вищим керівництвом національної гвардії штату Сан-Андреас є Губернатор штату Сан-Андреас.
3.2 Нагляд за Національною Гвардією веде Керівник Департаменту Національної Безпеки.
3.3 Безпосереднім керівником Національної Гвардії є Генерал Майор.
Стаття 4. Дислокація військовослужбовців національної гвардії штату Сан-Андреас.
Війська національної гвардії розташовані на території військової бази Форт-Занкудо та авіаносця. Під час оголошення надзвичайного стану окремі підрозділи спеціального призначення можуть розташовуватися у місці події на всій території штату Сан-Андреас. Під час оголошення воєнного стану весь особовий склад національної гвардії може займати будь-які населені пункти та виконувати функції регіональних правоохоронних органів. Відвідування військової бази Форт-Занкудо регламентується законом про закриті та охоронювані території.
Стаття 5. Дотримання прав і свобод людини і громадянина в діяльності Національної гвардії.
1. Держава гарантує дотримання прав і свобод людини і громадянина під час здійснення національною гвардією своєї діяльності. Обмеження прав і свобод людини і громадянина не допускається, за винятком випадків, передбачених законами.
2. Особа, яка вважає, що національною гвардією або її посадовими особами порушено її права і свободи, має право оскаржити дії зазначених органів та посадових осіб у прокуратурі чи суді.
3. У разі порушення військовослужбовцем національної гвардії прав і свобод людини керівник національної гвардії, прокурор або суддя зобов'язані прийняти заходи щодо відновлення цих прав і свобод, компенсації завданої шкоди та притягнення винних до відповідальності, передбаченої законодавством.
4. Посадові особи національної гвардії, які допустили зловживання владою чи перевищення службових повноважень, несуть відповідальність, передбачену законодавством.
5.1 При зверненні до громадянина військовослужбовець національної гвардії, останній зобов'язаний:
1. Повідомити громадянина, що він є військовослужбовцем національної гвардії;
2. Пред'явити службовий документ чи пред'явити ідентифікаційний знак у випадку, якщо військовослужбовець є секретною особою;
3. Повідомити причину та мету звернення.
4. При виникненні обставин, які загрожують життю та здоров'ю військовослужбовця чи інших громадян, а також у разі необхідності негайного припинення злочину чи адміністративного правопорушення, передбачені пунктами 5 і 6 цієї статті положення реалізуються військовослужбовцем одразу після припинення зазначених обставин чи дій.
5.2 В разі звернення громадянина до військовослужбовця національної гвардії, останній зобов'язаний:
1. Пред'явити службовий документ або пред'явити ідентифікаційний знак, якщо військовослужбовець є секретною особою, у випадку, якщо громадянин цього вимагає;
2. Вислухати звернення громадянина та прийняти відповідні заходи в межах своїх повноважень або пояснити, в чиїй компетенції входить вирішення поставленого питання.
5.3 При виникненні обставин, що загрожують життю та здоров'ю військовослужбовця або інших громадян, і при необхідності негайного припинення злочину або адміністративного правопорушення або переслідування осіб, які їх вчинили, передбачені частинами 5 і 6 цієї статті положення реалізуються військовослужбовцям відразу після припинення зазначених обставин або дій.
5.4 Отримані в результаті діяльності національної гвардії штату відомості про приватне життя громадянина не можуть надаватися будь-кому без добровільної згоди громадянина, за винятком випадків, передбачених законом.
Розділ II. Права та обов’язки національної гвардії
Стаття 6. Права військовослужбовців національної гвардії
6.1 Війська національної гвардії під час виконання покладених на них обов'язків відповідно до 7 цього закону мають право:
1) Вимагати від громадян дотримання законів, громадського порядку, припиняти злочини незалежно від місця порушення;
2) Вживати необхідних заходів щодо охорони місця події до прибуття представників правоохоронних органів;
3) Доставляти затриманих осіб до пенітенціарних установ з метою взяття їх під варту;
4) Здійснювати обшук цивільних транспортних засобів на території Форту-Занкудо;
5) Здійснювати особистий обшук осіб, які відвідують Форт-Занкудо, а також транспортних засобів, що в'їжджають і виїжджають;
6) Безперешкодно входити у будь-який час доби на території і в приміщення охоронюваних військами національної гвардії штату об'єктів, оглядати їх з метою затримання осіб, які незаконно проникли, або намагалися проникнути на об'єкти, що порушують закон;
7) Вести розвідувальну діяльність у районах виконання покладених на національну гвардію завдань;
8) Забезпечувати безпеку вищих посадових осіб уряду у разі нападу на державні об'єкти;
9) Забезпечувати державні структури штату Сан-Андреас озброєнням та боєприпасами.
6.2 У період мирного часу, війська національної гвардії, за винятком військової поліції (Military Police) та військово-повітряних сил (USAF), та підрозділу Alpha мають право здійснювати патрулювання.
6.3 Військова поліція (Military Police) має право організовувати патрулі для виконання завдань із упіймання дезертирів у складі до 4-х військовослужбовців на території всього штату.
6.4 Військово-повітряні сили (USAF) мають право організовувати патрулі повітряного простору для його контролю, забезпечення повітряної безпеки штату та припинення порушень.
6.5 Військовослужбовці національної гвардії мають право затримувати осіб, які порушують закон, доглядати транспортні засоби, а також проводити інші процесуальні дії, керуючись процесуальним кодексом та іншими нормативно-правовими актами.
6.6 Військовослужбовці національної гвардії мають право здійснювати оточення ділянок місцевості:
1) При ліквідації наслідків аварій, катастроф природного та техногенного характеру та інших надзвичайних ситуацій, під час проведення карантинних заходів під час епідемій;
2) За участю в спецопераціях, коли це необхідно, для підтримки контролю місцевості;
3) При перевірці відомостей про виявлення вибухових речовин або вибухових пристроїв або отруйних чи радіоактивних речовин.
6.7 При оточенні ділянок місцевості може бути обмежено або заборонено рух транспорту та пішоходів, якщо це необхідно для забезпечення загальної безпеки та громадського порядку.
6.8 Оточення може здійснюватися також щодо житлових приміщень, будівель та інших об'єктів, що належать громадянам та організаціям, під час воєнного стану.
Стаття 7. Права військовослужбовців національної гвардії щодо забезпечення режимів надзвичайного та/або воєнного стану
7.1 Військовослужбовці національної гвардії з метою забезпечення режиму надзвичайного та військового стану мають право:
1) Тимчасово забороняти або обмежувати рух транспортних засобів та пішоходів на вулицях та дорогах;
2) Не допускати громадян з метою захисту їх життя, здоров'я та майна на окремі ділянки місцевості та об'єкти та вимагати їх покинути їх.
7.2 Військовослужбовці національної гвардії з метою забезпечення режиму воєнного стану надається право на застосування таких заходів:
1) Посилення охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, охорони державних об'єктів та перших осіб штату;
2) Введення та забезпечення особливого режиму в'їзду на територію, на якій введено військовий стан, та виїзду з неї, а також обмеження свободи пересування по ній;
3) Заборона або обмеження проведення зборів, мітингів та демонстрацій, ходів та пікетування, а також інших масових заходів, подання діяльності клубів;
4) Обмеження руху транспортних засобів та здійснення їх обшук.
Стаття 8. Обов'язки національної гвардії штату Сан-Андреас
8.1 На війська національної гвардії покладається виконання наступних обов'язків:
1) Забезпечення матеріального постачання державних структур;
2) Участь у забезпеченні режимів надзвичайного стану, воєнного стану, правового режиму контртерористичної операції;
3) Участь у боротьбі з тероризмом, організованою злочинністю;
4) Участь у забезпеченні режимів надзвичайного стану, військового стану;
5) Участь у ліквідації техногенних катастроф та стихійних лих;
6) Участь в охороні громадського порядку, забезпеченні громадської безпеки спільно з правоохоронними службами;
7) Охорона особливо важливих та режимних об'єктів, об'єктів, що підлягають обов'язковій охороні військами національної гвардії, відповідно до переліку, затвердженого урядом.
Розділ III. Застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї
Стаття 9. Застосування військовослужбовцями національної гвардії фізичної сили
9.1 Військовослужбовець національної гвардії має право застосовувати фізичну силу, у тому числі бойові прийоми боротьби у таких випадках:
1) Припинення злочинів та адміністративних правопорушень;
2) Затримання та доставлення затриманих осіб до пенітенціарних установ;
3) Подолання протидії законним вимогам військовослужбовця.
Стаття 10. Застосування військовослужбовцями національної гвардії спеціальних засобів
10.1 Військовослужбовець національної гвардії має право застосовувати спеціальні засоби у таких випадках:
1) Для припинення злочину, опору, що надається державному службовцю;
2) Для затримання особи, якщо ця особа чинить збройний опір;
3) Для звільнення заручників, захоплених будівель, приміщень, споруд, транспортних засобів та земельних ділянок;
4) Для припинення масових заворушень;
5) Для затримання особи, яка ховається в транспортному засобі, якщо особа вже порушила закон або загрожує транспортним засобом;
6) Для відображення нападів на охоронювані військами національної гвардії об'єктів.
Стаття 11. Застосування військовослужбовцями національної гвардії вогнепальної зброї
11.1 Військовослужбовець національної гвардії має право застосовувати зброю у таких випадках:
1) Для захисту власного життя, життя оточуючих, якщо інші види застосування сили не є ефективними;
2) Для припинення спроби заволодіти зброєю, боєприпасами, майном національної гвардії;
3) Для звільнення заручників, припинення терористичних та інших злочинних посягань;
4) Для затримання осіб, захоплених при скоєнні діяння, що містить ознаки тяжкого або особливо тяжкого злочину проти життя, здоров'я або власності, і які намагаються втекти або надають збройний опір;
5) Для зупинки транспортних засобів шляхом пошкодження, якщо водій створює загрозу оточуючим.
11.2 Військовослужбовець національної гвардії має право застосовувати зброю без попередження при відбитті нападу з використанням зброї, бойової та спеціальної техніки, транспортних засобів, літальних апаратів, морських або річкових суден.
11.3 Військовослужбовець національної гвардії не має права застосовувати зброю при значному скупченні людей, якщо внаслідок її застосування можуть постраждати випадкові особи, за винятком випадків терористичного акту.
Стаття 12. Застосування військовослужбовцями національної гвардії бойової та спеціальної техніки
12.1 До бойової техніки національної гвардії належить техніка, що має власне озброєння.
12.2 До спеціальної техніки національної гвардії відносяться наземні, повітряні та водні транспортні засоби, що не мають власного озброєння.
12.3 Військовослужбовці національної гвардії мають право застосовувати бойову техніку виключно з метою забезпечення режимів надзвичайного, воєнного стану.
12.4 Спеціальна техніка, що перебуває на озброєнні національної гвардії, застосовується у таких випадках:
1) Для здійснення та супроводу колон національної гвардії;
2) Для припинення спроби заволодіти зброєю, боєприпасами, майном національної гвардії;
3) Для зупинки транспортних засобів, якщо водій створює загрозу оточуючим;
4) Для відображення нападів на об'єкти охоронювані військами національної гвардії;
5) Для відбиття нападів бандформувань на території, що охороняються військами національної гвардії
Стаття 13. Гарантії особистої безпеки військовослужбовців
Військовослужбовець національної гвардії має право оголити зброю і привести її в готовність, якщо в обстановці можуть виникнути підстави для її застосування, передбачені VI главою цього закону.
При спробі особи, яка затримується військовослужбовцем національної гвардії з приведеною в готовність зброєю, наблизитися до неї з оголеною зброєю, а також при спробі торкнутися її зброї військовослужбовець має право застосувати зброю.
Розділ IV. Контроль і Нагляд за діяльністю Національної Гвардії
Стаття 14. Державний контроль над діяльністю національної гвардії штату Сан-Андреас.
Контроль діяльності національної гвардії здійснюється Керівником Департаменту Національної Безпеки та Губернатором.
Стаття 15. Прокурорський нагляд
Нагляд за виконанням Національної гвардією законів здійснюють Офіс Генерального Прокурора та підпорядковані йому прокурори відповідно до повноважень наданих законодавством.
Стаття 16. Оскарження дій (бездіяльності) працівника Національної гвардії.
Дії (бездіяльність) співробітника Національної гвардії, що порушують права та законні інтереси громадянина, державного органу, громадського об'єднання, релігійної та іншої організації, можуть бути оскаржені до вищого органу або вищої посадової особи, до органів прокуратури або до суду.
Розділ V. Положення про контроль військових квитків.
Стаття 17. Загальні положення.
17.1 Цей розділ визначає порядок перевірки наявності військових квитків у осіб, які знаходяться у державних структурах, співробітниками Military Police.
17.2 Метою таких перевірок є забезпечення належного обліку військовозобов’язаних осіб та контроль за виконанням обов’язків з військової служби.
Стаття 18. Сфера застосування.
18.1 Дія даного закону поширюється на всі державні структури, зокрема органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, державні підприємства, установи та організації.
18.2 Під перевіркою розуміється документальна перевірка наявності військового квитка у особи, яка є військовозобов’язаною.
Стаття 19. Повноваження співробітників Military Police
19.1 Співробітники Military Police мають право здійснювати перевірку наявності військових квитків у осіб, які працюють або перебувають у державних структурах.
19.2 Співробітники Military Police мають право вимагати пред’явлення військового квитка для перевірки його дійсності та відповідності законодавству штату Сан-Андрес.
Стаття 20. Порядок проведення перевірки
20.1 Перевірка здійснюється шляхом особистого пред’явлення військового квитка особою на вимогу співробітника Military Police.
20.2 Перевірка може проводитися як планово, так і позапланово, відповідно до внутрішніх розпоряджень Military Police.
20.3 У разі виявлення порушень, пов’язаних з відсутністю військового квитка або його недійсністю, співробітники Military Police складають відповідний акт про порушення.
Стаття 21. Відповідальність за порушення
21.1 У разі відсутності військового квитка у військовозобов’язаної особи або виявлення недійсного військового квитка, особа несе відповідальність відповідно до законодавства штату Сан-Андрес.
21.2 Державні структури зобов’язані сприяти співробітникам Military Police у проведенні перевірок та надавати необхідні документи та інформацію.
Last edited by a moderator: